Способи подання Святого Причастя під час пандемії

Протоієрей Андрій Дудченко

Від початку карантину в Україні в нашому Спасо-Преображенському соборі в Києві Святе Причастя подається не так, як раніше. Наші постійні парафіяни добре про це знають, але час від часу мене запитують інші люди, в тому числі священники, і я хочу поділитися нашим досвідом.

Можуть бути різні способи подання Св. Причастя без того, щоби використвувати контактно багаторазову лжицю.

Від способу подання Причастя залежить спосіб приготування Св. Дарів для причащання і навпаки.

Митрополит Олександр, попередньо продезинфікувавши руки, подає частку пальцями в уста причаснику, не торкаючись уст.

«Звичайним» способом будемо вважати такий, який був прийнятий останні декілька століть у нашій традиції: св. Тіло нарізається копієм на частки для кожного причасника, потім ці частки занурюють в чашу з св. Кров’ю; вірян причащають багаторазовою металевою лжицею.

Маю сумнів, що є сенс дезинфікувати багаторазову лжицю горілкою чи спиртом після кожного причасника: адже для того, щоби знищити збудників хвороби, потрібно не тільки відповідна концентрація діючої речовини (спирту), а й певний термін експозиції.

Отже, альтернативні способи приготування і подавання Св. Причастя:

І. Св. Дари готуються як зазвичай (для причащання дітей часточки робляться меншого розміру). В чаші знаходяться частки св. Тіла Христового, повністю занурені в св. Кров.

1) Частки «закидуються» в уста причасникам за допомогою звичайної лжиці. Для цього віряни, підійшовши до чаші, широко розкривають уста, запрокидують голову трохи назад, і не закривають уста, аж поки священник не вийме лжицю.

Переваги: Такий спосіб поширений на парафіях Української Греко-Католицької Церкви і тому давно знайомий в Україні. Він максимально традиційний.

Недоліки: Інколи часточки пристають до лжиці, і їх неможливо відділити, не доторкнувшись до уст причасника. В такий спосіб важко причащати дітей.

Особистий досвід: Спробував причащати так перші пару служб після оголошення карантину в березні 2020, і потім відмовився на користь описаних нижче способів. Причиною відмови були описані вище недоліки.

Одноразові дерев’яні ложечки використовують для причащання немовлят і маленьких дітей у Спасо-Преображенському соборі.

2) Часточки подаються причасникам за допомогою одноразових ложечок. Краще за все, щоб ці ложечки були дерев’яні. Після служби такі ложечки утилізуються (спалюються у відповідному місці). Пластикові ложечки не екологічні: при спалюванні виділяють багато шкідливих речовин. Як альтернатива можуть бути металеві ложечки («для лате») одноразового використання, які після кожної служби дезинфікують.

Переваги: Такий спосіб наближений до традиційного і не потребує додаткового «навчання» парафіян. В такий спосіб можна причащати немовлят св. Кров’ю.

Недоліки: Необхідність утилізації використаних ложечок. Додаткові витрати на придбання ложечок (невеликі). Інколи маленькі частки св. Тіла можуть приставати до дерева, потрібно уважно слідкувати за цим. У разі використання пластику — забруднення навколишнього середовища. У разі використання металевих ложечок — потрібно по одній ложечки для кожного причасника, для парафій з великою кількістю причасників це незручно.

Особистий досвід: Використовуємо одноразові дерев’яні ложечки для причащання немовлят і маленьких дітей. Якщо в цей самий час підходять дорослі — не відмовляю, причащаю їх так само.

ІІ. Св. Дари готуються для причащання інакше. Нарізаються частки св. Тіла для кожного причасника. В чашу не зсипаються, але на тарілочці або на дискосі напоюються по краплі св. Кров’ю (за допомогою лжиці це робити зручніше, ніж за допомогою копія). Для причащання вірян священник виходить з дискосом або ж тарілочкою. Можна ці частки зсипати в порожню (суху) чашу і виходити з нею.

3) Священник, попередньо продезинфікувавши руки, подає частку пальцями в уста причаснику, не торкаючись уст. Для цього віряни, підійшовши до місця причащання, широко розкривають уста і запрокидують голову трохи назад. Двоє помічників при цьому тримають розгорнутий плат, так щоби він був водночас під дискосом та устами причасника. Часточки для такого способу причащання зручніше готувати не квадратними, а трохи продовженими, або ж як пластинки.

Переваги: Не використовуються жодні додаткові предмети, які потім потрібно якось утилізувати.

Недоліки: Інколи є небезпека доторкнутися уст причасника. Потрібно наголосити на необхідності широко розкривати уста і запрокидувати голову. Необхідно мати двох помічників для тримання плату: доволі часто на нього падають крихти.

Особистий досвід: Причащав у такий спосіб доволі довго, але перевагу надаю описаному нижче способу під номером 5.

Митрополит Олександр подає частку причаснику в уста за допомогою звичайної лжиці, не торкаючись уст.

4) Священник подає частку причаснику в уста за допомогою звичайної лжиці, не торкаючись уст. Це майже те саме, що спосіб під номером 1, тільки різниця в тому, що частки св. Тіла практично сухі і легко відділяються, не пристають до лжиці.

Переваги: Спосіб дуже нагадує традиційний.

Недоліки: Деяких людей непокоїть сьогодні використання багаторазової лжиці.

Особистий досвід: Останнім часом такий спосіб практикує наш митрополит Олександр. Сам я такого досвіду не маю.

5) Священник, попередньо продезинфікувавши руки, подає частку причаснику пальцями на долоню правої руки. Перед тим причасники за потреби також дезинфікують руки. Далі причасники над платом споживають частку св. Тіла.

Переваги: Цей спосіб максимально наближений до практики давньої Церкви, яка, власне, відтворювала те, що відбувалося на Тайній вечері Спасителя. Привчає вірян до відповідальності. Однаковий спосіб причащання духовенства і вірян є правильним з історичної і богословської точки зору. Саме такий спосіб причащання в період пандемії рекомендував Синод Православної Церкви України.

Недоліки: Віряни можуть недбайливо ставитися до крихт, які можуть лишатися на долоні. Потрібно навчати вірян відповідальності. В такий спосіб не можна причащати не тільки маленьких дітей, а ще й людей з певними особливими потребами, хворобами та неміччю.

Особистий досвід: Випробувавши різні способи, надаю перевагу саме такому, враховуючи висловлені вище зауваження. Однак, це буває незручно при багатолюдній службі.

6) Практично те саме, що й у попередньому варіанті, але перед тим, як підійти до священика, причасник бере на долоню паперову серветку. Священник кладе часточку св. Тіла у серветку на долоню правої руки причасника. Після споживання частки причасник складає серветку і її забирають на утилізацію (спалювання).

Переваги: Немає небезпеки того, що на долонях вірян залишаться частки св.Тіла. Вірянам не обов’язково дезинфікувати руки перед причащанням.

Недоліки: Необхідність утилізувати серветки. Крім того, на серветках подекуди лишаються частки св. Тіла.

Особистий досвід: У перші місяці карантину налавав перевагу саме такому способу. Але потім перейшов на попередній як більш автентичний для історичної Церкви.

Добавить комментарий