Божественна літургія: основні смисли та принципи
Бесіда протоієрея Андрія Дудченка про основні поняття та смисли Божественної літургії - головної події Церкви:
Бесіда протоієрея Андрія Дудченка про основні поняття та смисли Божественної літургії - головної події Церкви:
Серед православних християн поширена думка про надприродне чудесне походження "благодатного вогню" на Гробі Господньому в Єрусалимі. Історичні документи, текст молитви, яку читає грецький Єрусалимський Патріарх, та розповіді представників Вірменької Церкви недвозначно свідчать про природне, а не чудесне походження цього світла. Наша віра не потребує фальшивих "чудес". Але як разом із водою не викинути й дитину? Яке значення має світло від Гробу Господнього, якщо воно не "сходить", а запалюється від лампади? Про це - в бесіді викладача Київської православної богословської академії протоієрея Андрія Дудченка.
На яких принципах засноване православне богослужіння? Що варто розуміти, щоби більш повноцінно брати участь у спільній молитві Церкви? Про ці питання - нова бесіда з основ православної віри викладача Київської православної богословської академії протоієрея Андрія Дудченка.
21 листопада / 4 грудня – Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Всякий, хто хоч трохи зазирне в історію, скаже: що за дивне свято? Адже такої події, як введення дівчинки Марії до Святого святих єрусалимського Храму, не могло бути, просто тому що не могло бути ніколи! Що ж святкують православні, якщо історично такої події не було? Чи це не омана? Може, тоді й свято скасувати?
Багато людей приходять на Великдень до церкви з метою посвятити паску. Для більшості з них ця мета є, на жаль, єдиною причиною відвідин церкви цього дня. Пандемія коронавірусу ще минулого року поставила перед нами виклик, який допоможе по-новому поглянути на речі, до яких ми аж занадто звикли. Якщо неможливо взяти участь у богослужінні у великодню ніч — це не значить, що віряни залишаться без святкової служби. І мова йде не тільки про онлайн-трансляції.
По-перше: Великдень, Пасха — це є найбільше свято християнської Церкви, коли святкуємо воскресіння Сина Божого. Воскресіння Ісуса Христа є “наріжним каменем” нашої віри, тобто таким фактом, без якого розпадається вся будівля. Якщо ми, наприклад, не віримо у реальність воскресіння людського тіла Ісуса з Назарету — тоді ми не можемо бути християнами.
Протоієрей Андрій Дудченко
Від початку карантину в Україні в нашому Спасо-Преображенському соборі в Києві Святе Причастя подається не так, як раніше. Наші постійні парафіяни добре про це знають, але час від часу мене запитують інші люди, в тому числі священники, і я хочу поділитися нашим досвідом.
Можуть бути різні способи подання Св. Причастя без того, щоби використвувати контактно багаторазову лжицю.
Від способу подання Причастя залежить спосіб приготування Св. Дарів для причащання і навпаки.
Серед православних християн в Україні поширена думка, що прощення гріхів, здійснених після таїнства Хрещення, відбувається виключно як результат сповіді — індивідуальної або принаймні загальної, в кінці якої священник читає розрішальну молитву. Але чи так воно насправді? Православне літургічне передання свідчить, що заради прощення гріхів Церквою встановлено не тільки таїнство Покаяння, а й дворазовий щотижневий піст, а також покаянні мотиви у молитвах Божественної літургії та добового кола богослужінь.
Ця публікація є скороченою версією статті: Дудченко А. Ідея прощення гріхів у літургійних молитвах церков візантійського обряду та її оцінка у східній патристичній традиції. // Труди Київської Духовної Академії. Науковий збірник Київської православної богословської академії. №20 (192). Київ, 2020. С. 45-60.
Благодарим редакцию Телеграм-канала t.me/Anacampsis за любезное разрешение опубликовать эту статью. «Не носите больше даров тщетных: курение отвратительно для Меня; новомесячий и суббот, праздничных собраний не могу терпеть: беззаконие – и празднование!» Ис. 1:13 Введение Среди всех религий и конфессий нет службы Богу более красивой, торжественной, праздничной, многосоставной, как наше православное богослужение. Это стало одной из ярких особенностей нашей Церкви. И даже древнегреческое слово «ὀρθοδοξία» у нас переведено как «правильное славление», в то время как его лучше было бы перевести «правильным мнением». Посещение богослужений…
Протоієрей Андрій Дудченко
Останнім часом серед православних поширюється дискусія про онлайн-літургію та онлайн-причастя. Причина відома: під час карантину двоє священнослужителів Православної Церкви України звершили чин Божественної літургії святителя Іоана Златоуста разом із віртуальною громадою у режимі відеоконференції “з освяченням Святих Дарів і причастям всіх учасників”. Це слід розуміти так, що кожен з учасників відеоконференції поставив перед своїм монітором хліб і вино, слухав молитви пресвітерів і, можливо, відповідав на них, а потім спожив ці хліб і вино, розуміючи, що вони стали Тілом і Кров’ю Христовими. Чи перетворилися дари внаслідок такого дійства, я достеменно судити не беруся, хоча маю в тому сумніви, а от щодо можливості впровадження подібних онлайн-літургій у практику хотів би висловитися. На мою думку, це робити не можна. Які тому причини?
(більше…)
Буквально на днях, на первой седмице Великого поста в киевском гуманитарном издательстве “Дух и Литера” вышло переложение Великого покаянного канона св. Андрея Критского, выполненное поэтом Борисом Херсонским. О том, зачем необходим этот текст и в чем его достоинства, рассказывает Ольга Меерсон. Заказать книгу можно здесь.
(більше…)В русской традиции воспринимается как само собой разумеющееся, что за Божественной литургией используется один дискос, на котором находится один Агнец. Два и более Агнцев могут быть на дискосе только в тех случаях, когда необходимо заготовить дополнительные Агнцы для литургии Преждеосвященных Даров во время Великого поста, и когда нужно приготовить Дары для причащения больных — последнее совершается за литургией Великого Четверга. Тем не менее, даже в этих случаях все Агнцы помещают на одном дискосе. Во всех остальных случаях, если предполагается большое количество причастников, приготавливают…
Текст воскресного догматика великой вечерни 2-го гласа: «Прейде сень законная, / благодати пришедши: / якоже бо купина не сгараше опаляема, / тако Дева родила еси / и Дева пребыла еси. / Вместо столпа огненнаго / праведное возсия Солнце, / вместо Моисея – Христос, // спасение душ наших». Этот же текст на греческом языке: «Παρῆλθεν ἡ σκιὰ τοῦ Νόμου, τῆς χάριτος ἐλθούσης· ὡς γὰρ ἡ βάτος οὐκ ἐκαίετο καταφλεγομένη, οὕτω παρθένος ἔτεκες, καὶ παρθένος ἔμεινας, ἀντὶ στύλου πυρός, δικαιοσύνης ἀνέτειλεν Ἥλιος, ἀντὶ Μωϋσέως Χριστός,…
Радостная новость из Православной Церкви в Америке: накануне Великого поста Священный Синод выпустил литургические инструкции, в которых исправлены две застарелые ошибки русской богослужебной традиции: 1) В литургии свт. Василия Великого из анафоры удалена вставка "преложив Духом Твоим Святым". Троекратное "аминь" теперь будут произносить после слов "излиянную за живот мира". Вставка перекочевала в анафору свт. Василия Великого из анафоры свт. Иоанна Златоуста. Эту вставку знаменитый дореволюционный русский церковный историк проф. В.В. Болотов называл "клеветой на свт. Василия и его афинскую образованность". У греков эту…
Православный священник из больничного храма в Запорожье протоиерей Игорь Савва делится опытом возрождения литургической жизни. Читайте также размышления о. Игоря о поисках смысла богослужения. Однажды мой друг священник рассказал, как убеждал прихожан не бояться вкушать яблоки до Преображения. Говорит, есть такая практика в Церкви, когда их приносят в храм и освящают по мере созревания, потом спокойненько вкушают. Говорю ему: «Ух ты! где ты читал о такой практике?» «Так ты же мне сам говорил, что так делаешь!» – удивился друг. Тогда меня осенило: обычай…
Эти заметки священника-практика не следует воспринимать как призыв к немедленной литургической реформе или изложение ее плана. Это скорее попытка свести воедино все «болевые точки» современного православного богослужения, чтобы увидеть, насколько оно нуждается во внимательном и любовном переосмыслении, поскольку в своем неизменном виде стало совершенно непонятным для нашего современника, человека секулярной эпохи. Виктор Алымов в лекциях по исторической литургике так говорит о богослужении: «…Если в Католицизме это — уютный садик, а в Протестантизме — хорошо подстриженный газон, то в Православии — это лес. Здесь…
Доповідь на науково-практичній конференції "Духовні скарбниці Поділля" в місті Бар, Вінницька обл., 12 жовтня 2017. «Тож віра приходить лише після того, як почують слово, а чують тоді, коли хтось розповідає про Христа» (Рим.10,17) Вступ Актуальність теми і ступінь її опрацювання. В умовах тотальної секуляризації суспільства перед Святою Церквою постають серйозні виклики, коли православне духовенство не має морального права сидіти склавши руки, а зобов’язане почути заклик Христа: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи…
Реферат игумена Петра (Прутяну) на епархиальном съезде Корсунской Епархии, Париж, 8 мая 2017. – Ваше Преосвященство, Преосвященнейший владыко, – Всечестные отцы и уважаемые участники нашего епархиального съезда! ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! Во-первых, хочу благодарить владыку Нестора и его ближайших помощников за организацию этого съезда, который проходит сегодня в новом здании нашей епархии. А также хочу поблагодарить за то, что мне было предоставлено честь выступать перед клириками нашей епархии, хотя большинство из вас имеют больше духовного и пастырского опыта чем я. Буду рад если мое выступление будет для…
Теперь в распоряжении литургистов, преподавателей церковного устава и любителей православного богослужения появилась книга Татьяны Игоревны Афанасьевой (филологический факультет Санкт-Петербургского университета), сообщает священник Сергей Голованов. Афанасьева Т. И. Литургии Иоанна Златоуста и Василия Великого в славянской традиции (по служебникам XI-XV вв.). Москва: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2015. 448 с. ISBN: 978-5-91244-120-2 Татьяна Игоревна выложила свою книгу в открытый доступ на сайте «Академия». Литургист о. Сергей Голованов написал краткий отзыв: Главное достоинство этой книги, что она доступно объясняет читателю, каким образом переписчики копировали рукописи,…
Первым побуждением у меня было написать, что до тех пор, пока в РПЦ и УПЦ утреня служится вечером, а литургия [1] – до обеда, обсуждать подобные документы бессмысленно. Однако на самом деле авторы документа затрагивают сразу три важных проблемы: проблему богослужебного языка, проблему «витийствования словес» и проблему отсутствия у нас специального «приходского» устава. 1. Авторы прямо указывают, что акафисты более понятны верующим, чем основная масса богослужебных текстов, но, увы, причины не раскрывают. Сделаю это за них. Первая причина заключается в непонятности церковнославянского языка не только верующим,…
Догматик – это песнопение, посвященное Богородице, которое мы слышим всякий раз на Всенощном бдении в субботу под воскресенье. Он поется в качестве последней стихиры (на «И ныне…») на «Господи, воззвах» на великой вечерне, когда царские врата уже открыты, а священник вместе с диаконом или без него совершается вход с кадилом. Основное содержание догматиков – тема Боговоплощения, или, точнее сказать словами свт. Филарета, архиепископа Черниговского, «помимо основного догмата о воплощении Сына Божия, и все остальные догматы находят место в догматиках»[1]. Наверно, частое обращение автора…