Отзывы на статьи
На статью «Будьмо братами! Роздуми над творами блаженної пам'яті архієпископа Скопельського Всеволода»
Переклад з англійської першого тому доповідей та промов покійного владики Всеволода вийшов у світ у видавництві "Свічадо" у 2006 році, а наразі редагується переклад другого тому збірки. На черзі - переклад третього тому з колекції - "We Are All Brothers - 3".
-
- 26.04.2008 00:39 - автор: Сергей
- Дмитрию.
Они, конечно, не совсем по своей воле подобной деятельностью занимаются. Просто в Белоруссии католиков конкретно прижимают. Да и в России благосклонное отношение благодаря поддержке ПЦ в разных проектах. Но факты остаются фактами.
-
- 25.04.2008 07:30 - автор: Димитрий
- Не обольщайтесь этим. Чтоб ни делал ватикан - всегда СЕБЕ на пользу (стратегическую или тактическую). Католические монашки готовят детей к принятию Православия - невозможно представить! Тут какой-то подвох.
-
- 24.04.2008 16:59 - автор: Сергій
- Думаю, проблема наших братів-коментаторів в тому, що вони мало що бачили. Зокрема не бачили, наскільки часом іновірні християни ревнісніші до служіння Христу.
Не так давно я спілкувався з католицькими монахинями, які служать відповідно в Білорусії та Росії. Будучи католиками, готувати дітей до прийняття православної (!) віри - це еклезіологічний подвиг.
-
- 24.04.2008 05:36 - автор: Volodymyr -USA
- As a parishioner of UOC-USA, I would like to express a great appreciation to Father Andriy Dudchenko for the excellent article. I had a privilege to know His Eminence Archbishop Vsevolod, and based on his efforts, and efforts of many others, Ukrainian Orthodox Christians will come to unity. It was very nice to see the name of Father George Kokhno mentioned. I also know him very well.
Regarding the hate comments, posted here. Now the Holy Orthodox Church commemorates the struggle of Someone, who also was insulted and persecuted. Furthermore, He was tortured and crucified. But He rose from the dead, providing our salvation. The style of the haters has not changed much in 2000 years...
-
- 23.04.2008 17:39 - автор: Петр
- "вживання римо-католиками вставки filioque у Символі віри. Автор вважає цю вставку теологуменом, тобто такою богословського думкою, яка "не повинна нас хвилювати"."
Изменять символ веры - это производить ересь. Потому есть полное согласие святых по поводу еретичности папизма. Не говоря уж о дьявольских ересях 2 ватиканского собора.
"Владику дивує той факт, що Римський єпископ як Патріарх Заходу не турбується про відновлення канонічного обов'язку надсилати своє Визнання віри іншим Патріархам, та, що зовсім дивно, сам себе (і нікого більше!) вшановує в диптихах під час меси."
Папа Бенедикт недавно четко заявил, что Православная Церковь - никакая не "церковь-сестра", что истинной он считает только католическую конфессию. И это хорошо, мы должны быть благодарны этому человеку, не ставшему изливать елейную ложь, он расставил точки над i. Так что ничего удивительного нет, он не признает Патриархов.
"Дуже болюче практичне питання - заборона католицької влади на висвячення одружених священиків у Сполучених Штатах. Владика радить Конференції католицьких єпископів США відкинути це обмеження без будь-якого подальшого розгляду (1, 274). Ця проблема давно роз'єднує родини у Америці."
Это просто дерзкое вмешательство во внутренние дела католиков, провоцирущее их на непрошеные советы нам. Это, в отрыве от других вопросов веры, вело бы католиков не в сторону Православия, а в сторону либерального приспособленчества к запросам мира сего.
"Церква Києва, звертає увагу автор, "не брала участі у сумнозвісній схизмі 1054 року". Київські митрополити, пише владика, завжди намагалися "підтримувати зв'язок з обома сторонами, наслідуючи чудовий зразок Патріарха Антиохійського Петра" (1, 34). Ці слова були виголошені у виступі перед першим зібранням Синоду УГКЦ після її легалізації, у соборі святого Юра у Львові 26 травня 1992 року, учасники Синоду вітали доповідача стоячи довгою овацією."
Киевская Митрополия действительно в схизме не участвовала, она оставалась в православной вере, за исключением некоторых иерархов-христопродавцев. То, что он хотел польстить таким образом униатам - погромщикам православных храмов, не красит его.
Герой статьи довольно нудно взывал к объединению нас с закоренелыми еретиками, не признавал факта воссоединения с Московским Патриархатом (что вообще комично). В общем, все нелепые болезни украинских националистов, для которых главное не вера, а отделение от "имперской Москвы". Надеюсь, он покаялся перед смертью.
