Отзывы на статьи
На статью «О Церкви, культуре и рок-музыке»
Сегодня перед нами со все большей и большей остротой встает вопрос - почему Церковь становится малоубедительной для огромного числа людей, особенно для молодежи? Одной из важнейших причин этого является следующее. Церковь - это не голый спиритуализм, не исключительно духовность; Церковь целостно охватывает всего человека, все сферы его жизни…
-
- 07.06.2008 11:36 - автор: [РоКер]
- в настоящее время молодёжь привлекают такая рок музыка которая призывает к насилию,сатанизму и.т.п с ней очень тркдно бороться
-
- 04.08.2006 11:39 - автор: sshteynikov
- Знаєш, Андрій, може ти і прав. Може, дійсно не варто звертати особливу увагу на чудернацтво типу православної рок-музики чи то хресних ходів на мотоциклах, велосипедах або байдарках. Розглядати це як тимчасове явище ікономічного порядку, як прецеденти без продовження. Проте така ікономія ВСІ БІЛЬШЕ СТАЄ ПРАВИЛОМ. І Церква частіше нагадує розважальний клуб. І хресний хід, який є не чим іншим як повторенням несіння Христового хреста, переходить в розряд шоу, де Христа зовсім і не згадують... Поняття про святість розмиваються з такою впевненістю, що на пам'ять мимоволі приходять слова когось із преподобних про те, що в останні часи в монастыях буде як в міру, а в міру як в аду. Але ж для нас сказано: горе тому, через якого приходить спокуса. Не думаю, що треба форсувати цей процес.
-
- 24.07.2006 15:10 - автор: Кравченко Андрій
- Висновки щодо питання взагалі, повинні робити священики, які займаються місією.
Мені здається, що на пострадянському просторі рок-культура формувалась як: 1) протест проти несправедливого державного та суспільного устрою, 2) як протиставлення простенькій солоденькій тупій попсі, яка не несе змістового навантаження. Тому, в цілому, рок був спрямований на певний пошук істини, як мінімум багато авторів ставили в своїх текстах за мету наблизитись до істини, філософськи осмислити життя.
В зв’язку з цим можливо, що серед шанувальників року людей зорієнтованих на пошук істини більше ніж в інших середовищах.
(особиста думка: вести діалог з прихильниками ДДТ, Аліси набагато перспективніше ніж з фанами ВІА ГРА)
Така аудиторія може бути більш відкритою до сприйняття Євангелії.
Тому припиняти проповідь для цієї аудиторії не треба, треба якісно розвивати проповідь.
Мені дуже приємно, коли на концертах Ю.Шевчука в його піснях я відчуваю щось рідне, те що мені здається пошуком Христа.
-
- 19.07.2006 15:59 - автор: sshteynikov
- Цитата: "То, что делают игумен Сергий (Рыбко), диакон Андрей Кураев и другие наши рок-проповедники - дело важное и необходимое... Миссионерский импульс мы дали; но каковы будут следующие, уже педагогические, шаги?"
Могу ручаться, что никаких новых "педагогических шагов" игумен Сергий (Рыбко) и диакон Андрей Кураев не предпримут. Раньше модно было появляться на рок-концерте духовному лицу, вызывать этим разнотолки и пересуды, шокировать публику. Сейчас к этому привыкли, поэтому былой оригинальный прецедент с выходом батюшки на сцену сейчас превратился в обычный фарс, заезженный и уже никому не интересный. Удалось ли кого-то "рок-проповедями" воцерковить? Очень сомнительно. Как сказал свящ. Максим Козлов, "Бог весть":) Скорее, это был эксцентризм некоторых из духовенства. А вот что получилось - так это сделать православие "клёвым", "легким" и более "доступным" для массового потребителя, вместе с мороженым и пивом. О.Сергий (Рыбко) зачем-то еще пишет "православную рок-оперу" - кому она нужна и как это сочетается с монашеским деланием, тоже непонятно. Интересно, видел ли кто-нибудь великого миссионера и почти нашего современники Иоанна Кронштадтского с балалайкой в руках, проповедывающего на балах и притопывающего под светскую музыку ножкой? Предлагаю рок-н-рольным батюшкам почитать биографию и работы святого Иоанна из Кронштадта и выяснить, чем же тот "брал" людей за живое;)
