Група прочан з України звершила паломництво до мощей святителів Григорія Богослова та Іоанна Златоуста

Дізнавшись про повернення з Риму до Константинополя мощей великих святителів та учителів Церкви Григорія Богослова та Іоанна Златоуста, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, група депутатів Верховної Ради та священнослужителів Української Православної Церкви відвідали Свято-Георгіївський кафедральний собор Константинопольської Патріархії, де вклонилися святині. Молилися прочани з України і перед іншими святинями собору: частиною колони бичування Христа; іконою Божої Матері «Перивлепта» (Прекрасна), що, за переданням, була написана апостолом Лукою; чудовими мозаїчними іконами Божої Матері з колишнього собору православного монастиря (нині перетвореного на мечеть Фетхіє Джамі) та святого Іоанна Хрестителя (колишня храмова ікона Студитського монастиря); а також мощами святої Соломонії — матері братів Маккавеїв; великомучениці Євфимії Всехвальної та преподобної Феофанії, дружини імператора Льва ІХ.

Прочан з України прийняв Предстоятель Константинопольської Православної Церкви Святіший Патріарх Варфоломій. Протягом двогодинної бесіди Святіший Патріарх виявив неабияку обізнаність у справах церковного та суспільного життя України. При цьому він наголосив, що постійно молиться біля мощей святителів Іоанна і Григорія, відомих захисників чистоти православної віри і єдності Церкви, про подолання розділення в Українському Православії та про мир, злагоду в українському суспільстві, особливо в умовах сьогоднішньої суспільної напруженості. При цьому Святіший Патріарх наголосив, що Церква-Мати, якою для українського народу є Константинопольська Церква, не втручається у політичні справи України і сподівається, що наші політики та народ здатні самотужки розв’язувати свої проблеми. Позиція Константинопольського Патріарха була викладена у зверненні до українського народу. Одночасно він наголосив, що українське суспільство було б монолітнішим, якби Православна Церква в Україні не зазнала розділення.

Прочани з України висловили щиру подяку Святішому Патріарху за його постійне молитовне опікування долею нашого народу, вірність Святому Православію, ідеалам добра і правди, свідченням чого можна вважати повернення до Константинополя мощей святителів Григорія Богослова і Іоанна Златоустого. Вони розповіли Його Святості про політичну ситуацію в країні та від імені православних вірян України просили молитися про мирне розв’язання складної політичної ситуації в Україні.

Довідка:

Святителі Григорій Богослов та Іоанн Златоуст є вселенськими отцями та вчителями Церкви. Святитель Григорій Богослов, отримавши блискучу освіту в Афінах, Григорій повернувся у Назіанз, де у майже 30-річному віці прийняв хрещення від свого батька — єпископа цього міста. Згодом його висвятили у священика. Одного разу на долю святого Григорія випала нелегка справа примирення єпископа з паствою. Спочатку він дав можливість пастві висловити свої почуття, а потім умовив батька привселюдно визнати свою помилку. Потім, виголосивши проповідь про необхідність примирення, він досяг бажаного результату. У 378 році Антіохійський Собор запросив святителя Григорія допомогти Константинопольській Церкві, що потерпала тоді від єретиків-аріан. Він оселився у православній родині й одну з кімнат перетворив у храм на честь Воскресіння, сподіваючись на відродження чистоти Православія. І завдяки молитвам святого та його дару проповідника, за царювання імператора Феодосія Православіє у Константинополі було відроджено. Святий Григорій боровся також з єрессю Македонія та брав безпосередню участь у роботі Другого Вселенського Собору. Після подолання єресі, для примирення народу він залишив Константинопольську кафедру і повернувся на батьківщину, де останні роки життя провів у подвигах усамітнення та молитви. Прощаючись із Константинополем, він промовив: „Прощавай, кафедро, ця велика та небезпечна висота!»

Святий відійшов до Господа 25 січня 389 року й отримав те ж ім’я, що й улюблений учень Христа: за велику кількість послань, листів та навіть віршів, сповнених істинного християнського вчення, святителя Григорія називають Богословом.

Святитель Іоанн Златоуст жив у другій половині IV на початку V століття і також обіймав Константинопольську кафедру. Як і святитель Григорій, він увійшов у історію Церкви як видатний проповідник, місіонер та борець за єдність Церкви. Саме святителю Іоанну Златоусту належать слова про те, що гріх розколу не змивається навіть мученицькому кров’ю.

Одного разу він не дозволив могутньому готському воєводі, до якого прислухався навіть імператор, відкрити у Константинополі аріанський храм. Коли імператриця Євдоксія, дружина імператора Аркадія, намагалася відібрати майно у вдови та дітей опального вельможі, святий встав на їх захист. Суд, до складу якого входили архієреї, постановив усунути святого з кафедри і за образу імператриці стратити. Але імператор змінив страту на вигнання. Після цього пожежа зруйнувала сенат, відбулося декілька спустошливих набігів варварів, померла й імператриця. У своїх численних листах єпископам Азії, Африки, Європи, друзям у Константинополі, святий Іоанн втішував стражденних, наставляв і підтримував своїх послідовників. При цьому святитель часто повторював: „Слава Богу за все!» З цими словами на вустах він і відійшов до Господа 14 вересня 407 року.
При ньому було встановлено сучасний чин Божественної Літургії, тому її і називають Літургією Іоанна Златоустого. Він написав молитви, що увійшли до повсякденного домашнього правила, правила до Причастя, Таїнства Єлеєосвячення. За яскравий талант проповідника Церква стала іменувати святителя Іоанна Златоустом.

Мощі святих Григорія Богослова та Іоанна Златоуста спочатку перебували у Константинополі, патріаршу кафедру якого обіймали святі. Після розорення Константинополя хрестоносцями у 1204 році мощі вивезли до Риму. Через 800 років 30 листопада 2004 року Папа Римський Іоанн Павло ІІ повернув святиню до Константинополя. У церемонії повернення мощей взяли участь представники Помісних Православних Церков та духовенство Константинопольського Патріархату на чолі зі Святішим Патріархом Варфоломієм, Архієпископом Константинополя — Нового Риму і Вселенським Патріархом.

Джерело: офіційний сат УПЦ

Добавить комментарий