Для тех, кто хочет верить разумно
Киевская Русь > Разделы сайта > События > Учасники міжконфесійного круглого столу у Володимирі-Волинському обговорили принципи духовного відродження та розвитку України

События

Учасники міжконфесійного круглого столу у Володимирі-Волинському обговорили принципи духовного відродження та розвитку України


25 липня 2013 року у місті Володимир-Волинському відбулося засідання круглого столу на тему «Прийняття християнства на Русі і його роль та значення у розвитку духовності України». Ініціатором та організатором цієї події виступила місцева газета «Володимирський Експрес». До круглого столу вперше були запрошені представники різних християнських конфесій міста від усіх течій християнства. На цю зустріч також були запрошені кореспонденти та журналісти місцевих ЗМІ та усі, хто не байдужий до розвитку духовності у нашому місті та державі.

volodvol_rt_01

Засідання круглого столу проходило у Володимир-Волинському культурно-мистецькому центрі. Слід зазначити, що захід такого формату і спрямування відбувся вперше у Володимирі-Волинському. Тривала зустріч близько трьох годин. Основні моменти цієї події було задокументовано на відео. З доповідями на цій зустрічі виступили священик Валерій Скакальський від Української Православної Церкви (Московський Патріархат), священик Ігор Бігун від Української православної церкви Київського патріархату, отець Теофіл Штурмак від Української греко-католицької церкви, пастор Павло Лаць від церкви християн віри євангельської, пастор Леонід Радюк від церкви євангельських християн-баптистів та пастор Андрій Савін, від церкви християн-адвентистів сьомого дня. Мав слово також благочинний собору Різдва Христового отець Юрій Пилипець від Української православної церкви Київського патріархату.

Ведучий розпочав зустріч зі слів подяки керівництву міста, яке посприяло в проведенні цього заходу. Під час засідання круглого столу обговорювалися не тільки роль та значення прийняття християнства на Русі, але й розглядалися основні принципи, на яких має відбуватись духовний розвиток в Україні.

«Усвідомлюючи відповідальність перед Богом та державою за розвиток духовності та керуючись волею і бажанням Господа Ісуса Христа бачити єдність серед усіх християн незалежно від конфесії, ми організовуємо нині цей захід, приурочений до 1025-ліття хрещення Русі», — говорилось у вступному слові ведучого. Далі було оголошено про мету «круглого столу», що ця зустріч не покликана внести розділення між християнами, а навпаки — вона направлена на те, щоб християни різних конфесій в любові один до одного і взаємній повазі могли почути один одного. Говорячи про роль та значення Хрещення Русі, ведучий зазначив, що основне значення полягало в тому, що з прийняттям християнства на Русь, а відтак і на територію України, прийшли духовні цінності. «Однак за радянського часу ці цінності були втрачені або призабуті, — говорив ведучий, — оскільки при побудові радянського суспільства в основу його розвитку були покладені не духовні, а матеріальні цінності у відповідності з вченням філософського матеріалізму про базис і надбудову. І сьогодні ми зібралися разом, аби обговорити стратегію побудови нового українського суспільства, де в основі лежатимуть не матеріальні блага, а духовні цінності. Нині багато говорять про економічну кризу, про фінансову кризу, але причиною економічної кризи є криза духовних цінностей». Аби підтвердити свою думку, ведучий звернувся до Нового Завіту і зачитав уривок з послання святого апостола Павла до Галатів: «Діла плоті явні: це перелюб, нечистота, розбещеність, ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгода, єресі, ненависть, убивство, п’янство, безчинство і подібне до цього. Про що я попереджую, як і раніше попереджав, що ті, які чинять таке, не вспадкують Царства Божого! А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких нема Закону» (Гал 5:19-23). Зачитавши це місце зі Святого Писання, ведучий звернувся із запитанням до представників місцевих ЗМІ як до людей, які найбільш обізнані в тому, чим сьогодні живе наше суспільство: «Що з перерахованого вище нині переважає у нашому суспільстві: діла плоті чи плід Духа?» Присутні у залі журналісти одноголосно відповідали, що перше переважає, що переважають діла плоті, підтверджуючи таким чином, що духовні цінності, духовність нині у кризі. «Тому сьогодні ми зібралися для обговорення найбільш важливого питання нашого світогляду, — продовжував говорити ведучий. – Нині гонитва за матеріальним ставиться в основу у нашому суспільстві і визначає таким чином сенс людського життя. Адже хто кладе в основу матеріальні цінності, значить і надбання цих цінностей – грошей, будинків, машин, одежі – стає метою людського життя. Але якщо в основу життя будуть покладенні духовні цінності, то тоді і метою життя стане надбання цих цінностей, отого «плоду Духа» – любові, радості, миру, довготерпіння, доброти, милосердя, вірності, лагідності, стриманості. А наявність «плоду Духа» якраз і буде свідченням правдивого християнства і разом з тим високого духовного розвитку нашого суспільства. Відповідальність же за розвиток духовних цінностей, за зрощення «плоду Духа» лежить перш за все на Церкві незалежно від її конфесійної приналежності». Тому одне з головних завдань зустрічі, зазначав ведучий, — це спільно обговорити стратегію духовного розвитку України та представити перед громадськістю ті основні засади та фундаментальні принципи, якими Церква нині керується і які пропонує, щоб відродити та розвивати духовність міста та всієї України. Тобто кожна християнська конфесія повинна була представити свою стратегічну програму духовного розвитку – ті духовні принципи, які прийшли на Русь з часу прийняття християнства.

volodvol_rt_02

Першим мав слово отець Валерій Скакальський (на фото вище) від Української православної церкви (Московський патріархат). Починаючи свою доповідь, отець Валерій зазначив, що саме з благословення апостола Андрія Первозванного Київська Русь пізніше змогла прийняти християнство через князів Аскольда і Діра, княгиню Ольгу і князя Володимира. Православний священик говорив, що християнство прийшло до нас із Візантійської імперії, а з християнством – віра та централізоване правління. Однак централізоване правління сьогодні втрачене через багатопартійність. Отець Валерій наголосив, що потрібно боротися нині за єдність християнської віри як духовної цінності. Він також зазначив, що канон Старого та Нового Завітів, якими керуються сьогодні усі пастирі, прийшов до нас теж із Візантії. Святе Письмо ж є для усіх нас джерелом духовних цінностей. Однак молоде покоління не захоче читати Біблію та черпати звідти ці цінності, якщо бачитиме негідну поведінку священнослужителів чи іншу негативну інформацію, яку ЗМІ доносять до не утверджених душ. Православний священик також зауважив, що потрібно шанувати і не забувати отців та вчителів Церкви, які протягом віків давали роз’яснення Священного Писання. Говорячи про кризу духовності, отець Валерій зазначив, що причиною цієї кризи є переважання матеріального над духовним та секуляризація суспільства. І подолати кризу можна лише через аскезу. «Однак це не значить, що потрібно втікати в пустелю чи в печеру, як це робили святі отці, — пояснював він, — але аскезою є вміння розділити духовне і матеріальне. Це знайти час працювати над собою». Підкорити матеріальне духовному – такою була головна думка отця Валерія.

Далі слово мав отець Ігор Бігун від Української православної церкви Київського патріархату, який у своїй промові сказав, що християнство існувало на Русі ще до Володимира, але саме за Володимира християнство стало державною релігією. «Християнство об’єднало велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль не тільки простого люду, але й керівників, а також на розвиток господарського життя, — говорив отець Ігор. – Заслугою християнства є створення міцної сім’ї, адже християнство ліквідувало на Русі багатоженство. Моральні ідеали були збагачені такими чеснотами як святість, аскетизм, смирення, співчутливість, братолюбство, терпіння і жертовність. І у третьому тисячолітті ми повинні зрозуміти, що бажаючи мати могутню державу, ми повинні будувати її на духовних засадах. Християнство – міцний фундамент процвітання держави. Пам’ятаючи, що всі закони – це похідні від Десяти заповідей, ми повинні повернутися до цього першоджерела законності – до Закону Божого і на всіх рівнях суспільного життя їх виконувати. Тому сьогодні, як і за князя Володимира, ми будемо мати міцну державу, якщо виконаємо те, що виконав він – об’єднав народ у вірі і духовні цінності поклав в основу життя. Тому перш за все ми маємо будувати державу на духовності. Це наш напрямок. І іншого позитивного рішення, як показує історія, ми не знайдемо. Маємо пізнавати і впроваджувати Закон Божий у повсякденне життя». Взявши за основу Десять заповідей, ми можемо відроджувати нашу духовність, — такою була головна ідея православного священика.

volodvol_rt_03

Наступним доповідачем був отець Теофіл Штурмак (на фото вище) від Української греко-католицької церкви. «Важко переоцінити, яку величезну роль відіграло християнство в історії нашої держави Руси-України. – почав свою доповідь отець Теофіл. — Фактично кожна ділянка життя нашого народу є глибоко просякнута християнською вірою. Під впливом християнства на наших землях будуються храми і монастирі з чудовою архітектурою, постають наукові і просвітницькі центри, розвивається мистецтво, висока культура і духовність нашого народу». Далі греко-католицький священик зазначив, що в ХХ столітті християнську віру почали заміняти на віру у державних вождів, а у ХХІ столітті – вірою у технічний прогрес, гроші і владу. «Але без християнських цінностей і особистої віри у Бога, Який є нашим Отцем, ми будемо деградувати як народ», — наголосив священик. Говорячи про принципи духовного розвитку, отець Теофіл звернувся до пастирського листа предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука) під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». «Без зустрічі з живим Христом не буде правдивого християнства, — говорив греко-католицький священик, — бо християнство – це не лише обряди чи архітектура, але це зустріч з живим Христом. А ця зустріч відбувається насамперед у спільноті вірних, тобто у Церкві, під час читання Святого Письма і ламанні Хліба під час Божественної літургії. Зустріч з живим Христом відбувається також під час уважної приватної та спільної молитви у таїнстві покаяння, сповіді і інших таїнствах Церкви. Тільки такий християнин, котрий переживає зустріч з живим Христом, буде якнайкраще виконувати свої обов’язки, чи то родинні, чи суспільні, чи обов’язки своєї професії перед Господом Богом, людьми та своїм власним народом. Тільки такий християнин буде дотримуватись Божого та цивільного законів. Найперше потрібно сам на сам зустрітись із живим Христом, відчути Христа як Особу. Коли людина переживе цю зустріч з Христом, тоді і буде наше християнство таке, яким було воно від самого початку».

Далі до слова був запрошений пастор Леонід Радюк від Церкви євангельських християн-баптистів. Він почав свою промову з того, що найбільше священнослужителям сьогодні доводиться переживати за молоде покоління, бо багато молоді відійшли від Бога і Слова Божого не читають. Пастор Леонід зазначив, що основоположником християнства є Сам Ісус Христос, через Якого і для Якого весь світ був створений, а отже Христос повинен стати центром життя для кожної людини. «Нам потрібно повернувся до пізнання Ісуса Христа і Його божественності, щоб наша країна процвітала, — говорив протестантський пастор. — Сьогодні багато людей страждають лише тому, що не знають Бога. І завдання Церкви Христової – це навчати людей заповідям Христовим, це піднести авторитет вчення Ісуса Христа, яке записане в Євангелії. Також завданням Церкви є піднести постать Ісуса Христа як особистого Господа і Спасителя, бо спасіння людської душі лише в Ісусі Христі, як написано у Святому Писанні, що немає під небом іншого імені даного людям, яким би належало нам спастися». Пастор Леонід зазначив, що виконуючи ці два основні завдання – приводячи людей до пізнання Христа як Господа і Спасителя та навчаючи заповідям Господнім, ми прийдемо до відродження духовності у нашому суспільстві.

Наступним доповідачем був пастор Павло Лаць від Церкви християн віри євангельської. Торкаючись історії хрещення Русі, пастор Павло зауважив, що ми повинні бути гідні своєї історії та знати її. «Досліджуючи історію хрещення Русі, — говорив пастор Павло, — у мене з’явилось бажання хоча б на якусь годину побувати там, у Києві, коли люди масово приймали хрещення. Мені, як проповіднику Божого Слова, хотілося б пережити дух цього хрещення. Попри всі помилки, які, можливо, відбувались, я вірю, що серед десятків тисяч людей, які прийняли хрещення, були люди, які це робили дуже і дуже щиро і це принесло для них насіння живої віри у вічного Бога. І це був великий початок. Це змінило наше майбутнє, це переглянуло наше минуле, адже ми залишили ідолопоклонство і стали поклонятися живому Богові. І в цьому був великий Божий задум. І я щасливий, що наші батьки заслужили у Бога милість пізнати Його». Говорячи про кризу в християнстві та брак духовних цінностей, пастор Павло запропонував такі принципи духовного відродження: «Перше і головне, чого бракує у нашому суспільстві, — це брак любові – любові до Бога і любові один до одного». Протестантський пастор наголосив, що саме любов має лягти в основу нашої духовності, бо коли ми матимемо любов поміж собою, то справді тоді будемо учнями Христовими. Звертаючись до священнослужителів у залі, пастор Павло сказав: «Я думаю, що нам потрібно показати приклад. Адже люди нас бачать і життя наше досліджують. Тому було б важливо нам першим показати приклад великої любові один до одного, щоб наше місто стало прикладом такої любові». Другий принцип духовного відродження протестантський служитель вбачав у «мирі, єдності і терпимості», а джерело миру – у Дусі Святому, даному Церкві. Третій принцип духовності пастор Павло виводив із старозавітної книги Ісуса Навина про важливість постійного навчання живому Слову Божому, яке б змінювало нас зсередини (див. Ісуса Навина 1:8). Пастор закликав читати Боже Слово, досліджувати його, адже воно є основою нашої духовності.

Заключною була доповідь пастора Андрія Савіна від Церкви християн-адвентистів сьомого дня. Говорячи про кризу духовності, пастор Андрій зазначив, що основною і загальною проблемою сучасного християнства є формалізм: «Україна у переважній більшості – це християнська держава і в той же час у нас процвітають корупція та злочинність. І при всьому цьому люди позиціонують себе як християни». Він сказав, що потрібно усім разом підійти до вирішення цієї проблеми, не зважаючи на те, що форми поклоніння Богу у всіх різні. «Християнство без Христа – це велика проблема сьогодні, — говорив пастор Андрій. – Це те саме, що було за часів Ісуса Христа: був народ Божий, але без Бога. І коли Христос прийшов, то Його не впізнали. Тому основне наше питання, яке ми ставимо сьогодні: «Чи може форма, назва християнства спасти людину, чи може вона допомогти людині?» Звичайно, що ні. Тому основна ціль, яку ми ставимо перед собою як християнська конфесія – це допомогти людям побачити, що Бог – це є жива і реальна Особа. І важливими є особисті стосунки з Богом, а не те як називається наша церква. Саме ці особисті стосунки і близькість з Богом спасають людину». На завершення пастор Андрій закликав усіх служителів в першу чергу звернути увагу на внутрішню переміну серця, щоб бути більше схожими на Христа. «Тоді усі заповіді Господні стануть живими і реальними, коли Бог буде у нас на першому місці, — говорив пастор. — Тому наша основна ціль – це допомогти людям зустрічатися з Ісусом Христом, мати близькі стосунки з Ним. Тоді буде у нас плід спілкування з Богом або, як говорив апостол Павло, «плід Духа – любов, радість, мир, терплячість, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість». І таке християнство неможливо буде приховати. І саме такого християнства чекає від нас Господь».

Після того, як були заслухані усі доповіді, почалось обговорення теми, до якого долучились і гості «круглого столу». Так, зокрема, благочинний собору Різдва Христового отець Юрій Пилипець, зазначив, що входження України, як спадкоємиці Київської Русі, до ЄС не повинно бути за будь-яку ціну, адже у сучасній Європі є ряд проблем, пов’язаних із занепадом моралі та духовності. Висловивши побажання, щоб священнослужителям різних конфесій частіше збиратися за таким «круглим столом», отець Юрій сказав, що головне, чого нам потрібно навчитись, — це поважати, любити і носити тягарі один одного. А щоб цього досягти, отець Юрій запропонував кожному поставити себе на місце іншого, висловивши таку сентенцію: «Якщо ти хочеш сказати, що розумієш життя, то озирнись довкола, щоб побачити свого ближнього, у якого є якісь великі проблеми: спробуй одягти його взуття та пройти тим шляхом, яким він пройшов, спіткнись на той камінь, на який він спіткнувся, відчуй той біль, який він відчув та пролий ті сльози, які він пролив. Тільки тоді ти зможеш сказати, що розумієш життя».

Під час засідання «круглого столу» були також підняті питання про побудову УПЦ КП нового храму у центрі міста як ще одного осередку духовності. Так, зокрема знаний джазовий бард-піаніст Сергій Шишкін запитував, чи є морально та етично забирати у громади міста землю скверу під будівництво храму, не порадившись з усією громадою міста? Його підтримав директор музею Володимир Стемковський, кажучи: «Якщо церква щось будує, то вона повинна знати думку кожного члена міської громади: чи він за, чи проти. Якщо частина громади хоче будувати в цьому місці, а інша – проти, то потрібно на це зважати і вивчити суть проблеми». Звертаючись до людей, які б хотіли, аби правда була на поверхні всього, пастор Павло Лаць сказав, що у кожної людини правда своя і методи боротьби за правду іноді перекреслюють саму правду. Говорячи євангельською мовою, протестантський пастор сказав, що коли приносиш жертву Богу і виявиш, що брат має щось проти тебе, потрібно в такому випадку примиритись з братом своїм і тоді приносити жертву. Він також висловив побажання, аби дотримуватись державних законів та не мати докору з боку простих прихожан. «Але вже, якщо щось стається, якщо Бог допустив, щоб так було, то можливо, потрібно схилитись і признати волю Божу. І це також буде відповідь», — підсумував пастор.

Отець Ігор Бігун зі свого боку зазначив, що метою зустрічі не є вирішення майнових питань, а цією зустріччю усі учасники «круглого столу» хочуть привернути увагу громадськості міста на те, аби усім нам повернутись до істинного закону – Десяти заповідей. Православний священик переконував, що це потрібно зробити усім — від священиків і депутатів до журналістів і пересічних жителів міста. «От ви всі переживаєте за місто, а Десять заповідей хто розкаже від початку до кінця? Тиша? — запитував отець Ігор у присутніх у залі. – І то є справжня проблема нашого міста. Будь-яку правду потрібно звіряти із Десятьма заповідями. І тому напрямок діяльності та основна задача нашої Православної церкви – щоб Десять заповідей не були тільки у молитовниках, але щоб вони були у наших серцях, і щоб християнство не було для нас релігією святкового дня, але християнством ми маємо жити від ранку до вечора. Тоді і ми своїм прикладом життя станемо рівноапостольними. Що зробив Володимир, чого ми не можемо зробити? Він повністю віддався ідеї принести християнство. Тож зробімо і ми у своєму маленькому світі те саме!»

До дискусії також підключився депутат міської ради Анатолій Сорока, зазначивши, що коли приймалось рішення про виділення землі під будівництво храму, то членами земельної комісії не до кінця було вивчено це питання. «Потрібно знайти точку порозуміння між духовенством і громадськістю, щоб загасити цей конфлікт, — говорив пан Анатолій. – Але питання в іншому. Ми говоримо про примирення та духовний вибір. І, напевно, проблема в тому, що ті, хто будують нашу державу на рівні Києва чи області, сьогодні гоняться за матеріальними цінностями. Тобто ті, хто, здавалось би, повинні впроваджувати духовні цінності, самі ними не керуються. Маючи великі статки та маєтки, вони не можуть зупинитися у цій жадобі до грошей. Питання в тому, як співпрацювати з такими людьми, адже вони приймають визначальні рішення?» Пан Анатолій також зауважив, що Церква повинна бути з громадою під час вирішення суспільних проблем. «Як можна поважати політика, який з барського плеча перед виборами дає 100 грн, купуючи по суті людей? Церква не повинна закривати очі на таке, якщо ми хочемо будувати державу на духовних цінностях», — стверджував Анатолій Сорока. «Чи може Церква стояти осторонь проблеми продажу алкогольних напоїв у нічний час?» — запитував депутат і висловив пропозицію написати колективне звернення від учасників «круглого столу» до підприємців, що торгують спиртними напоями (які, до речі, є прихожанами церков міста), аби вони не ставили свої особисті грошові інтереси понад усе.

Ведучий заходу також намагався донести до присутніх у залі думку, що Десять заповідей Божих є мірилом духовності суспільства і містять в собі основні принципи духовного відродження та розвитку нації. Так, наприклад, перша заповідь закладає фундамент такого розвитку, проголошуючи споконвічне буття Бога, чим по суті виключає атеїзм і матеріалізм як офіційну ідеологію держави. І відповідно до цієї заповіді в основі розвитку суспільства має бути не матеріалізм, не матеріальні блага, а духовність та духовні цінності, а джерелом і ядром духовності має бути Сам Господь Бог, адже, як сказано в Писанні, «Бог є дух» (Івана 4:24).

В кінці зустрічі місцевий історик та краєзнавець Петро Михайлович Заклекта запропонував відродити у місті духовно-краєзнавче товариство св. Володимира, щоб кожного місяця представникам духовенства зустрічатися з громадськістю міста і з Божою допомогою вирішувати духовні, краєзнавчі, історичні та інші питання.

Щоб дізнатися думку залу, якими ж все таки цінностями потрібно керуватися в житті, гостям було запропоновано заповнити анкету із запитанням: «Які цінності повинні лежати в основі розвитку українського суспільства – духовні чи матеріальні?» 59% опитаних у залі (не рахуючи священнослужителів за «круглим столом») хотіли б, аби все-таки духовні цінності були в основі розбудови нашого суспільства, 23% проголосували за матеріальні цінності і 18% — не визначились або ж зайняли дуалістичну позицію.

Якби якось узагальнити головні ідеї та принципи відродження духовності, які були запропоновані священнослужителями від різних конфесій, то ось як приблизно могла б виглядати спільна стратегія духовного розвитку:

  • Церква має стати місцем зустрічі з живим Христом (о. Теофіл Штурмак, УГКЦ);
  • Аби допомогти людям зустрітись з живим Христом та пізнати Його, потрібно піднести постать Ісуса Христа як Господа і Спасителя та піднести авторитет Його вчення (п. Леонід Радюк, ЄХБ);
  • Зустріч із живим Христом – це тільки початок, далі потрібно розвивати особисті близькі стосунки з Господом, щоб позбавитись формалізму у християнстві і приносити «плід Духа – любов, радість, мир, терплячість, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (п. Андрій Савін, АСД);
  • Щоб приносити плід Духа, потрібно перебувати у тісному зв’язку з Христом через любов до Бога і один до одного (п. Павло Лаць, ХВЄ);
  • Любов до Бога і до ближнього повинна проявитись у виконанні Десяти заповідей (о. Ігор Бігун, УПЦ КП);
  • Щоб зробити перший крок, потрібно розділити духовне і матеріальне та підкорити матеріальне духовному через особисту аскезу (о. Валерій Скакальський, УПЦ);
  • Розділити духовне і матеріальне потрібно живим Словом Божим, яке «проникає до розділення душі і духа, суглобів та мозку, судить думки і наміри серця» (Євреїв 4:12). Тому на початку всього повинно бути Слово (Івана 1:1), яке потрібно проповідувати, досліджувати і у відповідності зі Словом Божим змінювати своє життя (на цьому принципі зійшлися усі конфесії).

Ось такі основні засади та фундаментальні принципи пропонують нині християнські церкви, щоб відродити та розвивати духовність нашого міста та всієї України…

PS. Після того, як усі гості розійшлися, між священнослужителями християнських конфесій відбулась невелика нарада, на якій отець Юрій Пилипець запропонував створити місцеву Раду церков м. Володимира-Волинського, щоб час від часу збиратись і спільно вирішувати ті чи інші питання міста, пов’язані з духовністю. Було також запропоновано через цю Раду церков спільно допомагати один одному у вирішенні проблем, які є кожній церкві. Прозвучало побажання, щоб незабаром знову зібратись разом і спілкуватись один з одним по тих чи інших питаннях. Більше того, отець Юрій навіть запропонував робити виїзні спільні зустрічі у храмах тої чи іншої конфесії. Були також запропоновані і теми наступних зустрічей, пов’язані з такими наболілими проблемами сучасності як алкоголізм, наркоманія, аборти, інтернет залежність…

Тож проведення подібного роду «круглих столів» задля спільного вирішення проблем занепаду суспільної моралі зробить сильним не тільки саме християнство, а й державу. І найголовніше – стане своєрідною відповіддю на молитву Христову: «Щоб усі були єдині, — як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони були одно в Нас, щоб світ повірив, що Ти послав Мене» (Івана 17:21).

Дата публикации: 18.08.2013