Школа розпусти для тінейджерів

Духовна деградація сучасної України комусь видається не такою вже трагічною. Мовляв, у Конституції чорним по білому записана свобода совісті, і щось не чути про навалу фактів її огульного порушення, та й храми будуються, чого ж бити на сполох? Але ж ні, на сполох бити таки треба. І не лише бити, але й кричати “гвалт!”, бо коїться в нашій державі щось незмірно страшніше за казенне порушення свободи совісті — відверта пропаганда відвертої аморальності, яка подається як норма поведінки, а зрештою для багатьох стає способом життя. Найстрашніше те, що першими жертвами цієї пропаганди стають наші з вами, шановний читачу, діти. Констатувати це дуже гірко мені — батькові дворічної дівчинки. Бачу безсоромно розкидане то тут, то там гріховне лайно, спостерігаю нечувану навалу “сексуального” на телебаченні, по відео, в інтернеті і втрачаю певність, чи зможу за декілька років, коли дочечка почне розрізняти добро і зло, вберегти її від останнього. Сьогодні у справі порятунку від розтління не тільки моєї кровинки, а й усіх українських дітей можна уповати лише на Господа та Пречисту Діву Марію. Але і від нас самих залежить чимало.

Практика відвертого розтління дітей і молоді, яка цілеспрямовано проводиться на телебаченні та в пресі, зокрема, в журналах “Cool” та “Cool Girl” (на них і зосередимо увагу), змушує взятися за перо.

“А хто спокусить одного з тих малих, що вірують в Мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішене було йому на шию, і він був утоплений у глибині моря. Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять!” (Мф.18,6-7). Чи знають про цю Христову засторогу редактори і видавці “Cool” та “Cool Girl”, пропонуючи нашим дітям приховану або й відверту розпусту? Чи усвідомлюють велич кари за цю спокусу мільйонів невинних душ? Думаю, що не знають і не усвідомлюють. Якби знали, то ніколи не ризикнули б нав’язувати дітям вступ у статеві стосунки, подавати втрату незайманості як стандарт, як життєвий ідеал…

Назва журналу “Cool” на жаргоні означає “круто”, а “Cool Girl” перекладається як “крута дівчинка”. Тобто безсоромна, розкомплексована, доступна. Саме такий образ дівчинки-підлітка рекламують названі видання. Що означає розкомплексованість, доступність, думаю, всім зрозуміло — секс. Пропаганда підліткової сексуальності — це і є та мета, заради якої видавці вкладають в журнали “Cool” та “Cool Girl” немалі суми грошей, котрі, до речі, не дають прибутку, бо собівартість цих видань, видрукованих у Словаччині, перевіщує ціну, за яку вони продаються. Відомі також випадки безкоштовної роздачі журналів школярам. Виникає питання: чи можемо говорити про існування певної, зацікавленої в розбещенності християнських дітей, сили, яка фінансує авторів і видавців “Cool” і “Cool Girl”? Так. Можемо. Але навіщо Христовим ворогам розбещувати нашу молодь? У першу чергу, для відвернення від Господа: розпусники не успадковують Царства Божого, а звільненою від Христа душею легше маніпулювати, нав’язувати їй певні стереотипи та погляди. По-друге, для знищення особистості, яка в майбутньому має створити власну сім’ю, для духовного спустошення: людину, позбавлену відчуття святості, не цікавить aні Церква, aні Бог, вона стоїть мовби по тій бік добра і зла. По-третє, психологами доведене: якщо статеву сферу сприймати поза моральною площиною і зосереджуватись виключно на сексі (а саме цього домагаються автори названих журналів), то врешті можна стати рабом найстрашніших для духу тілесних пристрастей, здатних підпорядкувати собі людину цілком і повністю.

Політика розбещення, знищення в дітях почуття природнього сорому, незайманості, чистоти — це втілений сатанізм. І лукавому вже не потрібно якоїсь іншої зброї, щоб перемогти Україну, щоб позбавити нас вічного спасіння у Христі Ісусі. Пригадаючи історію, зважемо на те що людство вже йшло цією страшною стежиною, стежиною Содома і Гоморри.

Викорінюючи з душі підлітка почуття сорому, пропагуючи розпусти, аморальне життя, автори і видавці названих журналів роблять все можливе, щоб замаскувати свою підступну діяльність. Скажімо, практично увесь “Cool” присвячений рок-групам, коміксам, анекдотам, і лише дві-три сторінки в середині номера — позиціям у сексі, безсоромному описові способів злягання і порадам, як вберегтися від небажаної вагітності, від болю при першому статевому контакті тощо. Це зухвальство кардинально суперечить позиції Св. Церкви і євангельскому духові, покликаних оберігати любов у всіх її проявах. Застереження від дошлюбного статевого життя — не проста формальність, а неодмінна умова щасливого подружнього життя. Допоки кохання не покаже, що людина здатна бачити іншого і саму себе як єдине ціле у всіх інших стосунках (а це можливо лише за повного розвитку особистості, повноліття, і в шлюбі, де двоє стають одним тілом), статевий акт — передчасний і гріховний. Але не так вважають автори “Cool”: щотижня чотирнадцяту і п’ятнадцяту сторінки журналу вони присвячують формуванню у нестійкій підлітковій свідомості антихристового погляду на дошлюбне статеве життя. Ці сторінки відведено спеціальній рубриці “Школа любові” (а по суті — “Школа розпусти”), яку ведуть, дослівно, “аси любові і сексу” Віра Кулікова та Олексій Воронін. Ілюструють рубрику фото оголених тіл підлітків, що імітують статевий акт. На “уроках” цієї “школи” вивчають теми, на кшталт: “5 правил здорового сексу” (№ 23, 1998 р.) або даються відповіді-поради на відверті листи неповнолітніх читачів. Для того, щоб проілюструвати наскільки великою є відвертість дописувачів журналу (або наскільки далеко зайшла фантазія авторів видання), які, припускаю, самі вигадують частину “листів у редакцію” і потім видають їх за анонімні послання “стурбованих” підлітків, щоб переконати сотні тисяч їх ровесників-читачів в “нормальності” тінейджерського сексу) зважуся навести лише деякі уривки.

Питання:”Я дуже кохаю свого хлопця. Наші стосунки тривають вже рік. Але він хоче займатися любов’ю надто часто і ображається, коли тиждень проходить без сексу… Через це у нас іноді трапляються конфлікти… Порадьте, як бути? Ірина,15 років..”

Вiдповідь:“…Зрозумій правильно: немає нічого аморального чи ненормального в тому, що він хоче займатися з тобою любов’ю. Але якщо при цьому він на тебе тисне, тоді тут щось не те — адже йому самому не повинно бути приємно займатися любов’ю всупереч твоїй волі.”

Питання:”Я зустрічаюсь з хлопцем вже два роки, у нас все дуже добре. Ми півтора роки маємо близькі стосунки. Недавно він запропонував мені займатися оральним сексом. Але, хоча я його дуже люблю, мені цим неприємно займатися. Порадьте. що робити? Таня К.,14 років.

Відповідь:”Усьому свій час! Дійсно, не варто робити те, чого тобі не хочеться. Краще зачекай, поки тобі справді цього захочеться” (“Cool” №5,1998р.).

Коментарі, думаю, зайві. Вам тепер зрозуміло, що це за журнал і яку мету переслідують його видавці. Хоча, дивна річ, коли починаєш розмову про це з батьками, багато з них воліє по-фарисейськи відмовчуватись, аби бува не заплямити себе і власних дітей цим брудом. Ні, щоб переступити через гидливість і мужньо виступити проти засилля порнографії в Україні. Ні, щоб подати до суду злочинців,які розбещуюють наших дітей. Що стосується батьків, котрі втішають себе тим, що гидота “Cool” та іншої порнографії обмине їхніх дітей, то вони помиляються, а до того ж грішать, закриваючи очі на чужий гріх. Адже хіба не всі діти наші? Не всі діти — Божі?.. Святий апостол Павло говорить: “Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що чоловік чинить, є назовні тіла; хто ж чинить розпусту, грішить проти власного тіла. Хіба не знаєте, що ваше тіло-храм Святого Духа, що у вас перебуває, якого ви маєте від Бога” (1 Кор.6, 18-19). Якщо у нашому суспільстві, особливо в середовище практикуючих християн не спостерігаємо адекватної реакції на відверте насаджування гріха нечистоти, то тією чи іншою мірою ми всі несемо відповідальність перед Богом за мовчазну солідарність із розпусникамию. Якщо ми боємося або не хочемо захистити своїх дітей від блудодійства — як можемо говорити про майбутнє українського народу, його святої Христової Церкви? Якщо ми лукавимо, по-фарисейськи вдаємо, що не помічаємо гріха, то чи не будуть наші молитви, за словами псалмопівця (Пс.109), нам за гріх? Чи не занадто рано в душах наших дітей втрачається сьогодні таємниця появи життя на світ, таємниця подружжя, а мама і тато перетворюються на “партнерів”? До чого врешті-решт призводить ця жахлива метаморфоза ніжної дитячої психіки? Відомо,”партнери”, як тільки перестають бути годувальниками, одразу перетворюються на обтяжливий баласт. А що роблять з непотрібом? Викидають на вулицю, в кращому разі віддають у будинок престарілих. Така покара за зраду тайни подружжя і за мовчазну згоду на моральне і тілесне розбещення.

Гріхи проти шостої і дев’ятої заповідей, гріхи проти святості тіла мають особливе значення в історії людства. З нашим тілом пов’язана тайна Боговтілення, тайна пришестя Ісуса Христа у світ, народження Сина Божого від Непорочної Діви Марі. З Її незайманого лона народився Спаситель людства і дав життя світові, життя вічне. Так і тайна беззаконня, яку помножують такі журнали як “Cool” та “Сool Girl”, тайна пришестя в наш світ антихриста знову пов’язана з людським тілом.

Нехтування шостою та дев’ятою заповідями Божими нині практично не сприймається за гріх. Більшість людей, спокушених сучасною псевдокультурою, засобами масової інформації, громадською думкою, вважають блуд невинною розвагою. Але відміна однієї заповіді — це одміна всіх інших. Якщо блуд — не гріх, то чи можна вважати гріхом вбивство (наприклад аборт — частий наслідок блуду), богохульство, ідолопоклонство?..

“Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть, бійтеся радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі” (Мф.10, 28). Цю Христову пересторогу адресую найперше батькам, які несуть першочергову відповідальність за виховання дітей. Це саме нам, дорослим, потрібно бути як ніколи пильними, бо ворог роду людського заповзявся зруйнувати сім’ю — малу церкву. Якщо ж сатана свого досягне, то велика Церква розпадеться сама по собі. І нікому буде ходити в храми, що їх повсюдно нині споруджуємо або відновлюємо.

Цей запис має 3 коментар(-ів)

  1. Кінець близко

    Духовна деградація.Священники бачать скалку у оці наших «тінейджерів», проте не бажають дістати зі свого ока колоду. Вся церковна система потопає у гріху; так звані "Священники" виставляють розцінки за свої послуги(я думаю кожен з цим стикався) і досить високі. А спосіб їх життя ніяк не можна назвати праведним.
    Я б порадив цим священникам покаятись і врятувати хочаб свою душу, перш ніж братись за порятунок наших

  2. Андрій

    Життя в цнотливості та статевій стриманості не тільки виключає можливість неочікуваної вагітності та захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом, серед яких найбільш небезпечним є СНІД, але, насамперед, є знаком та виявом любові. Вірність шостій і дев’ятій заповідям дозволить зберегти цей коштовний дарунок цнотливості, чистого серця й подарувати його чоловікові/дружині в день весілля.

    "Справжня любов чекає!", веб-сторінка Руху чистих сердець в Україні – http://truelovewaits.at.ua/

  3. Марина

    перш за все хочу сказати, що можливо ця стаття і непогана, можливо таким чином можна в сучасних підлітках пробудити совість, і вони почнуть жити праведним життям, але не означає, що їм повинем бути зовсім закритий доступ до джерел інформації. На мою думку діти повинні знати яким чином вони з’явилися на світ Божий, тому що вийде ситуація як в СРСР(сексу немає). Однієї статті мало щоб достукатися ло нашої молоді)) Адже кожен сам вибирає свій життєвий шлях, можна тільки дати пораду, а все інше залежить тільки від рівня моралі людини. А журнал кул, людина з високим моральним стерджнем читати не буде)) Є набагато цікавіші речі, наприклад навіть і художня література))

Залишити відповідь