Для тех, кто хочет верить разумно

Приходские храмы

Екатерины, вмц. община


Престольный праздник: вмц. Екатерины (24 ноября / 7 декабря).

Настоятель — прот. Петр Зуев.

Сайт: st-ekaterina.org

Богослужение. Утреня и Литургия: воскресенье — 9.00. Службы проходят на греческом и церковно-славянском языке.

 

Адрес: ул. Полупанова, 10.

Дом 10 по ул. Полупанова в Киеве

При общине существуют катехизаторская школа.

 

Община также тесно связана с работой Высшей Христианской гуманитарной школы.

 

Община издает журнал «Синопсис».

 

История. 4 сентября 1738 г. указом Святейшего Синода разрешено строительство храма вмц. Екатерины на Подоле. Грек Астаматий Николаев пожертвовал место для постройки храма, в котором можно совершать богослужения на греческом языке для киевских и приезжих греков. В 1744 г. Архиепископ Синайский Никифор и иг. Евгений ходатайствовали о придании этому приходскому храму статуса подворья Синайского монастыря св. Екатерины. Дата основания подворья — 8 марта 1748 г. В 1915 г. сооружена колокольня на месте прежней (1858 г.). В начале ХХ в. в обители было несколько греческих иноков. Архимандритами назначались насельники Синайского монастыря.

 

Храм вмц. Екатерины был снесен в 1929 г. под надуманным предлогом «аварийного состояния». Сохранилась лишь часть монастырских построек. Помещения занимали различные организации; ныне — управление Нацбанка по Киеву и области.

 

В 1995 г. банком воссоздана монастырская колокольня. Первый молебен служили на престольный праздник (24 ноября / 7 декабря) 1999 г., первую литургию — на Рождество Христово (25 декабря / 7 января) 2000 г.

 

История вопроса Греческого прихода УПЦ

 

Греческий Свято-Екатерининский приход основан в 1738 г., десятью годами позже он был преобразован в Свято-Екатерининский мужской монастырь, в каноническом подчинении Синайской Архиепископии. На протяжении столетий своего существования обитель была центром греческой духовности и культуры. Один из ее насельников иеромонах Ионна впоследствии стал основателем Свято-Троицкого мужского монастыря в Киеве и был канонизирован как местночтимый святой Синодом УПЦ в 1994 г. Другой насельник обители — иеродиакон Константин позже был хиротонисан во епископы и в 1788 г. был избран на Константинопольскую кафедру. В 1929 г., во время сталинских гонений, храм в честь св. Екатерины был разрушен, а монастырские сооружения национализированы и использовались под хозяйственные нужды. В начале 90-х годов киевская греческая община неоднократно обращалась к властям с просьбой вернуть сооружения бывшего монастыря Церкви. Однако в июле 1995 решением Кабинета Министров Украины бывший монастырский комплекс был передан в коммунальную собственность города для использования для нужд Национального банка Украины. Это решение противоречит действующим в стране нормативно-правовым актам, согласно которым используемые не по назначению культовые сооружения должны быть возвращены Церкви. Кроме того, в кабминовском решении упоминаются «доходные дома» бывшего Екатерининского монастыря по адресу Контрактовая пл. 2-а и 2-б, хотя в действительности здание по Контрактовой пл. 2-а является ни чем иным как монастырской колокольней. В июле 1999 г. между Греческим приходом св. вмц. Екатерины и Управлением НБУ по г. Киеву и Киевской области был подписан «Договор пользования нежилыми помещениями», согласно которому приход получил в бесплатное пользование «храмовое помещение» и комнату для размещения церковной канцелярии. В феврале 2001 г. руководство НБУ поставило вопрос об истечении срока аренды (хотя в договоре сроки не указаны). С начала июня, уклоняясь от пролонгации договора с приходом, руководство киевского Управления НБУ препятствует проведению богослужений в храме. Верующие вынуждены молится под открытым небом, на прилегающей к бывшей колокольни территории.

 

07.09.2001. Заместитель министра иностранных дел Республики Греции поставил вопрос перед госсекретарем МИДа Украины о столичном греческом приходе, изгнанном из храма Нацбанком

 

В Украине с официальным визитом побывал заместитель министра иностранных дел Греции г. Григорис Ниотис. В рамках встречи с греческой диаспоры Украины г. Ниотис встретился с представителями входящего в состав УПЦ Греческого прихода св. вмц. Екатерины, которые проинформировали его о деятельности и проблемах общины. Из-за позиции НБУ, уклоняющегося от продления договора с приходом о пользовании храмовым помещением, богослужения проходят под открытым небом. Закрытыми оказались двери храма и для членов официальной делегации Элладской Православной Церкви во главе с протопресвитером Николаосом Скиадаресисом, которые хотели помолиться в греческой святыне во время своего визита в Киев. Сложившаяся ситуация была обсуждена к ходе встречи г. Григориса Ниотиса с госсекретарем Министерства иностранных дел Украины г. Юрием Сергеевым и получила освещение во время пресс-конференции греческого дипломата в МИДе. Как сообщил представителям прихода г. Ниотис, этот вопрос был одним из главных во время обсуждения. По мнению греческой стороны, приходу должно быть предоставлено церковное помещение либо выделен земельный участок под строительство с предоставлением материальной компенсации со стороны НБУ.

 

Депутатське звернення

 

Звертаємося до Вас у зв’язку з складною ситуацією, що склалася навколо використання споруди колишнього Свято-Катерининського монастиря за адресою: Контрактова площа, 2-а.

 

1738 року в Києві, на Подолі, на землях, що належали київському греку Астаматію Ніколаєву, було закладено Свято-Катериненську грецьку православну церкву. 8 березня 1746 року указом Священного Синоду храм Св. Катерини було перетворено на монастир — подвір’я Синайської Архиєпископії. Протягом півтора століття подвір’я архітектурно оформилось як комплекс храмових (культових) та допоміжних споруд, розташованих по Контрактовій площі 2-а та 2-б.

 

1928 року, у розпал боротьби комуністичного режиму проти Православної Церкви, Грецький Свято-Катерининський монастир на Подолі було закрито, частину монастирських будівель зруйновано, а іншу передано для використання під господарські потреби. З культових споруд досьогодні зберіглася лише дзвіниця з надбрамним храмом (Контрактова пл., 2-а).

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1995 року N 495 споруди колишнього Свято-Катериненського монастиря по Контрактовій площі 2-а передано до комунальної власності м. Києва «для використання під потреби Управління Національного банку України по м. Києву і Київській області».

 

16 лютого 1996 року Київською державною адміністрацією зареєстровано статут Грецької парафії святої великомучениці Катерини Української Православної Церкви у Подільському районі м. Києва [1] , яка є правонаступницею Грецького Свято-Катерининського монастиря.

 

З початку своєї діяльності Грецька парафія св. вмц. Катерини неодноразово ставить перед різними державними органами та посадовими особами питання про реституцію уцілілого нерухомого майна, що належало Грецькому Свято-Катерининському монастирю і було націоналізовано УРСР. Ставлення цих органів до порушеного Парафією питання було неоднозначним.

 

Проте Київська міська державна адміністрація — орган, що від імені територіальної громади м. Києва уповноважений здійснювати повноваження власника щодо споруд колишнього Свято-Катерининського монастиря на Контрактовій площі, 2-а та 2-б — тричі письмово відмовляла Парафії у задоволенні клопотання про передачу у безоплатне користування або повернення у власність названих споруд, посилаючись на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1995 року N 495 передані у комунальну власність міста споруди мають використовуватись для потреб Управління НБУ по м. Києву і Київській області [2] .

 

1998 року між НБУ та Грецькою парафією св. вмц. Катерини було досягнуто певного компромісу: Управління НБУ по Києву і Київській області передало у безоплатне користування Парафії два приміщення (надбрамну церкву та кімнату під церковну канцелярію) у будівлі дзвіниці по Контрактовій площі 2-а. Досягнуті домовленості було зафіксовано в договорі користування нежилими приміщеннями від 5 липня 1999 року.

 

Попри суттєві обмеження у використанні переданих Парафії приміщень (відсутність доступу до санвузлів, заборона відправляти вечірні богослужіння та більшість святкових богослужінь, що припадали на будні дні, повна залежність від розпорядку роботи банку) це було великим кроком вперед у відновленні історичної справедливості та порушених прав віруючих.

 

У березні 2001 року Головне управління НБУ по м. Києву і Київській області відмовилось пролонгувати договір з Парафією, чим фактично зруйнувало з таким трудом досягнутий компроміс між інтересами державного органу та релігійної організації. Після цього Управління дозволило Парафії провести ще кілька відправ на великі християнські свята: Вербну Неділю, Пасху, Вознесіння, П’ятидесятницю тощо.

 

Після 3 червня, коли Парафію відвідав Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Греція в Україні п. Димитріос Контомас, банк в односторонньому порядку припинив усі відносини з Парафією. З того часу усі богослужіння відбуваються просто неба на прилеглій до дзвіниці території, а численні звернення Парафії та парафіян до керівництва Головного Управління НБУ по м. Києву і Київській області, а також безпосередньо до Голови Національного банку України Стельмаха В.С. залишились без відповіді, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

 

— Такий стан речей порушує цілу низку особистих немайнових та майнових прав Грецької парафії св. вмц. Катерини м. Києва та віруючих — її парафіян.

 

Окремо звертаємо увагу на той факт, що протягом 10 років релігійним громадам, що ідентифікують себе з певною національною традицією, повернуто уцілілі культові споруди, розташовані в м. Києві. Так, у безоплатне користування німецькій євангелічно-лютеранській релігійній громаді м. Києва передана будівля кірхи по вул. Лютеранській, 22. Громаді хасидів повернуто синагогу Бродського на розі вулиць Рогніденської та Шота Руставелі. Римо-католицька громада, більшість священнослужителів та парафіян якої складають поляки, одержали у користування Свято-Олександрівський костьол по вул. Костьольній та мають можливість відправляти богослужіння у Свято-Миколаївському костьолі по вул. Великій Васильківській. На сьогодні майже всі київські церкви, окрім тих, що увійшли до Переліку культових споруд — визначних пам’яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 5 квітня 1991 року N 83 з наступними змінами, повернуто тим або тим релігійним організаціям — здебільшого парафіям та монастирям УПЦ та УПЦ-КП. В контексті наведених фактів відношення владних органів до питання повернення Грецькій православній Свято-Катерининській громаді м. Києва культових споруд колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря на Подолі є проявом дискримінації представників грецької національної меншини. Така дискримінація заборонена пунктом 1 статті 2 Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (Резолюція N 47/135 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року), частиною 3 статті 1 Декларації прав національностей України від 1 листопада 1991 року N 1771-XII.

 

Оскільки дзвіниця колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря на Подолі є культовою будівлею, оскільки використання названої дзвіниці для потреб Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області є використанням культової будівлі не за призначенням, оскільки таке використання порушує майнові та особисті немайнові права Грецької парафії св. вмц. Катерини м. Києва та її парафіян і суперечить названим вище нормам чинного законодавства,

 

відповідно до ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата» прошу:

 

— дати у 10-денний строк офіційне роз’яснення з приводу викладених у цьому зверненні фактів порушення чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації;

 

— вжити заходи по задоволенню законних та справедливих вимог віруючих Грецької парафії св. вмц. Катерини про передачу у користування або повернення у власність Парафії дзвіниці колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря по Контрактовій площі, 2-а.

 

Народні депутати України:

 

Попеску Іван Васильович в/о 204
Порошенко Петро Олексійович в/о 12
Арабаджі Володимир Васильвич в/о 79
Васильєв Геннадій Андрійович в/о 61
Ананко Євген Павлович в/о 206
Кіяшко Сергій Миколайович в в/о 361
Кушніров Микола Олександрович в/о 367
Гошовська Валентина Андріївна в/о 178
Коновалюк Валерій Ілліч в/о 62
Гнатюк Дмитро Михайлович в/о 409
Ковач Микола Миколайович в/о 72

Дата публикации: 31.12.2004