Божественна літургія: основні смисли та принципи

Бесіда протоієрея Андрія Дудченка про основні поняття та смисли Божественної літургії - головної події Церкви:

Читати даліБожественна літургія: основні смисли та принципи

“Благодатний вогонь” чи “святе світло”?

Серед православних християн поширена думка про надприродне чудесне походження "благодатного вогню" на Гробі Господньому в Єрусалимі. Історичні документи, текст молитви, яку читає грецький Єрусалимський Патріарх, та розповіді представників Вірменької Церкви недвозначно свідчать про природне, а не чудесне походження цього світла. Наша віра не потребує фальшивих "чудес". Але як разом із водою не викинути й дитину? Яке значення має світло від Гробу Господнього, якщо воно не "сходить", а запалюється від лампади? Про це - в бесіді викладача Київської православної богословської академії протоієрея Андрія Дудченка.

Читати далі“Благодатний вогонь” чи “святе світло”?

Принципи православного богослужіння: для тих, хто прагне вірити розумно

На яких принципах засноване православне богослужіння? Що варто розуміти, щоби більш повноцінно брати участь у спільній молитві Церкви? Про ці питання - нова бесіда з основ православної віри викладача Київської православної богословської академії протоієрея Андрія Дудченка.

Читати даліПринципи православного богослужіння: для тих, хто прагне вірити розумно

Що та навіщо ми святкуємо на Введення?

21 листопада / 4 грудня – Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Всякий, хто хоч трохи зазирне в історію, скаже: що за дивне свято? Адже такої події, як введення дівчинки Марії до Святого святих єрусалимського Храму, не могло бути, просто тому що не могло бути ніколи! Що ж святкують православні, якщо історично такої події не було? Чи це не омана? Може, тоді й свято скасувати?

(більше…)

Читати даліЩо та навіщо ми святкуємо на Введення?

Великдень на карантині і освячення пасок

Протоієрей Андрій Дудченко

Багато людей приходять на Великдень до церкви з метою посвятити паску. Для більшості з них ця мета є, на жаль, єдиною причиною відвідин церкви цього дня. Пандемія коронавірусу ще минулого року поставила перед нами виклик, який допоможе по-новому поглянути на речі, до яких ми аж занадто звикли. Якщо неможливо взяти участь у богослужінні у великодню ніч — це не значить, що віряни залишаться без святкової служби. І мова йде не тільки про онлайн-трансляції.

По-перше: Великдень, Пасха — це є найбільше свято християнської Церкви, коли святкуємо воскресіння Сина Божого. Воскресіння Ісуса Христа є “наріжним каменем” нашої віри, тобто таким фактом, без якого розпадається вся будівля. Якщо ми, наприклад, не віримо у реальність воскресіння людського тіла Ісуса з Назарету — тоді ми не можемо бути християнами.

(більше…)

Читати даліВеликдень на карантині і освячення пасок

Способи подання Святого Причастя під час пандемії

Протоієрей Андрій Дудченко

Від початку карантину в Україні в нашому Спасо-Преображенському соборі в Києві Святе Причастя подається не так, як раніше. Наші постійні парафіяни добре про це знають, але час від часу мене запитують інші люди, в тому числі священники, і я хочу поділитися нашим досвідом.

Можуть бути різні способи подання Св. Причастя без того, щоби використвувати контактно багаторазову лжицю.

Від способу подання Причастя залежить спосіб приготування Св. Дарів для причащання і навпаки.

Митрополит Олександр, попередньо продезинфікувавши руки, подає частку пальцями в уста причаснику, не торкаючись уст.

(більше…)

Читати даліСпособи подання Святого Причастя під час пандемії

Прощення гріхів: тільки на сповіді?

Серед православних християн в Україні поширена думка, що прощення гріхів, здійснених після таїнства Хрещення, відбувається виключно як результат сповіді — індивідуальної або принаймні загальної, в кінці якої священник читає розрішальну молитву. Але чи так воно насправді? Православне літургічне передання свідчить, що заради прощення гріхів Церквою встановлено не тільки таїнство Покаяння, а й дворазовий щотижневий піст, а також покаянні мотиви у молитвах Божественної літургії та добового кола богослужінь.

Ця публікація є скороченою версією статті: Дудченко А. Ідея прощення гріхів у літургійних молитвах церков візантійського обряду та її оцінка у східній патристичній традиції. // Труди Київської Духовної Академії. Науковий збірник Київської православної богословської академії. №20 (192). Київ, 2020. С. 45-60.

(більше…)

Читати даліПрощення гріхів: тільки на сповіді?

Нужна ли Церкви богослужебная реформа?

Благодарим редакцию Телеграм-канала t.me/Anacampsis за любезное разрешение опубликовать эту статью. «Не носите больше даров тщетных: курение отвратительно для Меня; новомесячий и суббот, праздничных собраний не могу терпеть: беззаконие – и празднование!» Ис. 1:13 Введение Среди всех религий и конфессий нет службы Богу более красивой, торжественной, праздничной, многосоставной, как наше православное богослужение. Это стало одной из ярких особенностей нашей Церкви. И даже древнегреческое слово «ὀρθοδοξία» у нас переведено как «правильное славление», в то время как его лучше было бы перевести «правильным мнением». Посещение богослужений…

Читати даліНужна ли Церкви богослужебная реформа?

Що не так у онлайн-причасті?

Протоієрей Андрій Дудченко

Останнім часом серед православних поширюється дискусія про онлайн-літургію та онлайн-причастя. Причина відома: під час карантину двоє священнослужителів Православної Церкви України звершили чин Божественної літургії святителя Іоана Златоуста разом із віртуальною громадою у режимі відеоконференції “з освяченням Святих Дарів і причастям всіх учасників”. Це слід розуміти так, що кожен з учасників відеоконференції поставив перед своїм монітором хліб і вино, слухав молитви пресвітерів і, можливо, відповідав на них, а потім спожив ці хліб і вино, розуміючи, що вони стали Тілом і Кров’ю Христовими. Чи перетворилися дари внаслідок такого дійства, я достеменно судити не беруся, хоча маю в тому сумніви, а от щодо можливості впровадження подібних онлайн-літургій у практику хотів би висловитися. На мою думку, це робити не можна. Які тому причини?

Фото: Фейсбук / Ігор Савва
(більше…)

Читати даліЩо не так у онлайн-причасті?

О поэтическом переложении Великого покаянного канона, выполненном Борисом Херсонским

Буквально на днях, на первой седмице Великого поста в киевском гуманитарном издательстве “Дух и Литера” вышло переложение Великого покаянного канона св. Андрея Критского, выполненное поэтом Борисом Херсонским. О том, зачем необходим этот текст и в чем его достоинства, рассказывает Ольга Меерсон. Заказать книгу можно здесь.

(більше…)

Читати даліО поэтическом переложении Великого покаянного канона, выполненном Борисом Херсонским

О количестве евхаристических хлебов и чаш

В русской традиции воспринимается как само собой разумеющееся, что за Божественной литургией используется один дискос, на котором находится один Агнец. Два и более Агнцев могут быть на дискосе только в тех случаях, когда необходимо заготовить дополнительные Агнцы для литургии Преждеосвященных Даров во время Великого поста, и когда нужно приготовить Дары для причащения больных — последнее совершается за литургией Великого Четверга. Тем не менее, даже в этих случаях все Агнцы помещают на одном дискосе. Во всех остальных случаях, если предполагается большое количество причастников, приготавливают…

Читати даліО количестве евхаристических хлебов и чаш

Богословско-экзегетический комментарий к догматику 2-го гласа

Текст воскресного догматика великой вечерни 2-го гласа: «Прейде сень законная, / благодати пришедши: / якоже бо купина не сгараше опаляема, / тако Дева родила еси / и Дева пребыла еси. / Вместо столпа огненнаго / праведное возсия Солнце, / вместо Моисея – Христос, // спасение душ наших». Этот же текст на греческом языке: «Παρῆλθεν ἡ σκιὰ τοῦ Νόμου, τῆς χάριτος ἐλθούσης· ὡς γὰρ ἡ βάτος οὐκ ἐκαίετο καταφλεγομένη, οὕτω παρθένος ἔτεκες, καὶ παρθένος ἔμεινας, ἀντὶ στύλου πυρός, δικαιοσύνης ἀνέτειλεν Ἥλιος, ἀντὶ Μωϋσέως Χριστός,…

Читати даліБогословско-экзегетический комментарий к догматику 2-го гласа

Синод Православной Церкви в Америке исправил анафору литургии свт. Василия Великого и чин причащения за литургией Преждеосвященных Даров

Радостная новость из Православной Церкви в Америке: накануне Великого поста Священный Синод выпустил литургические инструкции, в которых исправлены две застарелые ошибки русской богослужебной традиции: 1) В литургии свт. Василия Великого из анафоры удалена вставка "преложив Духом Твоим Святым". Троекратное "аминь" теперь будут произносить после слов "излиянную за живот мира". Вставка перекочевала в анафору свт. Василия Великого из анафоры свт. Иоанна Златоуста. Эту вставку знаменитый дореволюционный русский церковный историк проф. В.В. Болотов называл "клеветой на свт. Василия и его афинскую образованность". У греков эту…

Читати даліСинод Православной Церкви в Америке исправил анафору литургии свт. Василия Великого и чин причащения за литургией Преждеосвященных Даров

Богослужебный устав одного прихода

Православный священник из больничного храма в Запорожье протоиерей Игорь Савва делится опытом возрождения литургической жизни. Читайте также размышления о. Игоря о поисках смысла богослужения. Однажды мой друг священник рассказал, как убеждал прихожан не бояться вкушать яблоки до Преображения. Говорит, есть такая практика в Церкви, когда их приносят в храм и освящают по мере созревания, потом спокойненько вкушают. Говорю ему: «Ух ты! где ты читал о такой практике?» «Так ты же мне сам говорил, что так делаешь!» – удивился друг. Тогда меня осенило: обычай…

Читати даліБогослужебный устав одного прихода

Православное богослужение: в поисках смысла

Эти заметки священника-практика не следует воспринимать как призыв к немедленной литургической реформе или изложение ее плана. Это скорее попытка свести воедино все «болевые точки» современного православного богослужения, чтобы увидеть, насколько оно нуждается во внимательном и любовном переосмыслении, поскольку в своем неизменном виде стало совершенно непонятным для нашего современника, человека секулярной эпохи. Виктор Алымов в лекциях по исторической литургике так говорит о богослужении: «…Если в Католицизме это — уютный садик, а в Протестантизме — хорошо подстриженный газон, то в Православии — это лес. Здесь…

Читати даліПравославное богослужение: в поисках смысла

Щодо служіння місіонерської літургії

Доповідь на науково-практичній конференції "Духовні скарбниці Поділля" в місті Бар, Вінницька обл., 12 жовтня 2017. «Тож віра приходить лише після того, як почують слово, а чують тоді, коли хтось розповідає про Христа» (Рим.10,17) Вступ Актуальність теми і ступінь її опрацювання. В умовах тотальної секуляризації суспільства перед Святою Церквою постають серйозні виклики, коли православне духовенство не має морального права сидіти склавши руки, а зобов’язане почути заклик Христа: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи…

Читати даліЩодо служіння місіонерської літургії

Рассуждения о связи между Исповедью и Причастием

Реферат игумена Петра (Прутяну) на епархиальном съезде Корсунской Епархии, Париж, 8 мая 2017. – Ваше Преосвященство, Преосвященнейший владыко, – Всечестные отцы и уважаемые участники нашего епархиального съезда! ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! Во-первых, хочу благодарить владыку Нестора и его ближайших помощников за организацию этого съезда, который проходит сегодня в новом здании нашей епархии. А также хочу поблагодарить за то, что мне было предоставлено честь выступать перед клириками нашей епархии, хотя большинство из вас имеют больше духовного и пастырского опыта чем я. Буду рад если мое выступление будет для…

Читати даліРассуждения о связи между Исповедью и Причастием

Увидело свет критическое издание славянской литургии

Теперь в распоряжении литургистов, преподавателей церковного устава и любителей православного богослужения появилась книга Татьяны Игоревны Афанасьевой (филологический факультет Санкт-Петербургского университета), сообщает священник Сергей Голованов. Афанасьева Т. И. Литургии Иоанна Златоуста и Василия Великого в славянской традиции (по служебникам XI-XV вв.). Москва: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2015. 448 с. ISBN: 978-5-91244-120-2 Татьяна Игоревна выложила свою книгу в открытый доступ на сайте «Академия». Литургист о. Сергей Голованов написал краткий отзыв: Главное достоинство этой книги, что она доступно объясняет читателю, каким образом переписчики копировали рукописи,…

Читати даліУвидело свет критическое издание славянской литургии

Отзыв на проект документа «Акафист в молитвенной жизни Церкви»

Первым побуждением у меня было написать, что до тех пор, пока в РПЦ и УПЦ утреня служится вечером, а литургия [1] – до обеда, обсуждать подобные документы бессмысленно. Однако на самом деле авторы документа затрагивают сразу три важных проблемы: проблему богослужебного языка, проблему «витийствования словес» и проблему отсутствия у нас специального «приходского» устава. 1. Авторы прямо указывают, что акафисты более понятны верующим, чем основная масса богослужебных текстов, но, увы, причины не раскрывают. Сделаю это за них. Первая причина заключается в непонятности церковнославянского языка не только верующим,…

Читати даліОтзыв на проект документа «Акафист в молитвенной жизни Церкви»

Богословско-экзегетический комментарий к догматику 1 гласа

Догматик – это песнопение, посвященное Богородице, которое мы слышим всякий раз на Всенощном бдении в субботу под воскресенье. Он поется в качестве последней стихиры (на «И ныне…») на «Господи, воззвах» на великой вечерне, когда царские врата уже открыты, а священник вместе с диаконом или без него совершается вход с кадилом. Основное содержание догматиков – тема Боговоплощения, или, точнее сказать словами свт. Филарета, архиепископа Черниговского, «помимо основного догмата о воплощении Сына Божия, и все остальные догматы находят место в догматиках»[1]. Наверно, частое обращение автора…

Читати даліБогословско-экзегетический комментарий к догматику 1 гласа