У день Різдва Христового за літургією читається уривок з Послання ап. Павла до Галатів, на який, на жаль, рідко звертають увагу:
Браття, коли настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), Котрий народився від жони, був під законом, щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення. А як ви – сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, Який викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то і спадкоємець Божий через Ісуса Христа.
Найбільший дар, який принесло нам Різдво Ісуса – це наше всиновлення Богу. Ми вже не чужі, а свої. Божий народ і діти небесного Отця.
Ми, християни, часто говоримо про спасіння як про мету життя. Але часом поводимо себе так, ніби нам потрібно спасатися від Бога. Тому що Бог хоче нас засудити, гніватися на нас тощо. Але це ж неправда! Євангельска добра звістка – про те, що Бог на нашому боці. І спасіння наше – разом з Богом, а не від Нього!
Ми так часто звикли називати себе рабами Божими, що майже забули слова, які читаються сьогодні за літургією:
ти вже не раб, а син
Тож всі ми, християни, – сини і доньки Божі. Нам відкриті двері Царства. Бог віддав Свого сина нам, для того, щоб у Ньому і з Ним повернути Собі усіх нас. А Ісус казав: “не називаю вас рабами, бо раб не знає, що робить господар його, а Я назвав вас друзями, бо повідав вам усе, що чув від Отця Мого”.
Син Божий примає всі умови нашого життя, Він народився не заради земної слави та комфорту, а для того, щоб проповідувати, постраждати, померти і воскреснути. Тобто – пройти разом із нами ввесь наш земний шлях аж до смерті, і через смерть вивести нас до воскресіння.
Бог віддав нам Свого Сина. І тепер Син віддає Себе нам у святій Євхаристії. Його Тіло ламається за нас – щоб і ми ставали Його Тілом. Щоб жили Його життям. Щоб були в цьому світі свідками Божої правди і любові.
Новонародженого Сина Божого впізнали не всі. Одні прийшли вклонитися Йому, інші ж від перших років життя шукали Його вбити. Так було, і так є завжди. Христос дуже незручний для багатьох. Бо Він є Світло і Правда, і незбагненна Любов.
Прийшов у світ Ісус – Еммануїл, “З-нами-Бог”, як казав про Нього Ісая. І сьогодні Бог із нами. Він із тими, хто страждає і переживає біль тілесний і душевний – бо Сам постраждав за нас і на Хресті відчував Себе покинутим. Він із тими, хто гнаний за правду, – бо Сам був гнаний. Він з біженцями – бо і Його батьки з Ним втікали до Єгипту. Він з тими, хто пізнає глибини і таємниці Всесвіту – бо і волхвів привів до Свого Сина через зірку. Він з усіма, хто чинить милосердя – бо з любові віддав Сина нам. Він із нашими воїнами, захисниками вітчизни і мирного життя, бо немає більшої любові, ніж хто покладе душу свою за друзів своїх. Він з тими, хто творить прекрасне – бо Сам створив прекрасний світ. Він з тими, хто сумлінно займається повсякденною працею – бо це є благословенне діло людське в Божому світі. Він із вірними подружжями, що закохані в ніжності – бо Сам створив шлюб в раю. Він з усіма тими, хто, не знаючи Його, живе за совістю і чинить добро і правду – бо з усякого народу ті, хто чинять за правдою, приємні Йому.
Діти Божі, друзі Ісусові, будьмо радіти сьогодні – в день народження Спасителя світу – та в усі дні життя. Бо з нами – Бог!